Популярні

Ну і ходи голодна

Волею долі довелося опинитися на якийсь Богом забутій зупинці, без жодної людини навколо. Стою, мерзну, нарешті їде якийсь автобус. Наступаю на першу сходинку, питаючи водія:— До площі їдете?— Ні, — меланхолійно відповідає мужик за кермом, дверима заштовхує мене в салон і рушає.— Стійте, зупиніть автобус, дайте вийти!Водила, не змінившись в обличчі, заявляє:— А вже пізно.Ошелешено стою на тих же сходах.— Ну, раз так, я до вулиці Леніна безкоштовно доїду, — відповідаю я, піднімаюся і йду вглиб.— А гроші? — запитує він таким же тоном, яким зазвичай запитують: «Тобі бутерброд намазати?»— Які гроші? — вибухаю я.— Ну й гаразд, — відповідає він так, як вимовляють фразу: «Ну і ходи голодна».Залишок поїздки провела мовчки дивилася в одну точку і думала про вічне.