Посмішки за прейскурантом

55

Під час армійської служби угораздило мене загриміти в госпіталь, в травматологію. Згадую лікарів та інший медперсонал. Якщо ти солдатів або сержант — ти гівно, а не людина. Тебе можна обматюкати, відмовити в лікуванні, а якщо огрызнешься — покарають все відділення. Так-так, всі відділення травматології буде стояти в строю години півтори. Ну, що робити? Військовий госпіталь — це теж армія, а, як кажуть, «стоїчно переносити всі тяготи і позбавлення»… Але що цікаво: якщо у тебе на погонах є хоч одна зірочка, тут тебе на «ви», тут тобі і в ноги кланяються, і трохи в дупу не цілують.

Після, вже «на громадянці», проходив планове лікування в звичайній лікарні, в ортопедичному відділенні. Лікарня крута, без перебільшень. І чистота, і порядок, і харчування, і лікарі — справжні профі. Думав, тут якось інакше буде.

Палата попалася гарна, люди душевні. Двоє хлопців, обидва мої ровесники, двоє відмінних мужиків вже за п’ятдесят. Здружилися ми всі міцно. І те, що лікарі всіх, включаючи сивочолих чоловіків, звали на «ти», як-то не обходило. Те, що ставилися до хворих байдуже й цинічно, було теж якось все одно. Нас повне відділення. Що, перед кожним танцювати?

В одну ніч до нас в палату визначили дядечку після операції. Дядечко ні з ким не вітався, тільки по телефону будівельний бізнес обговорював так командував усіма, від лікарів до технічок. До речі, ми теж намагався командувати, але заткнули ми його швидко. Медперсонал бігав навколо дядечки навшпиньки: та спасибі-ласка, і «не хвилюйтеся», і «що вам завгодно», і на «ви», і трохи не на «ваша величність».

«Величність» пролежало недовго. Воно виявило бажання переїхати в іншу лікарню з «цієї ветеринарки». Ніхто, власне, і не засмутився. І тільки якось потім у розмові з медсестрою мужичок Юра з нашої палати запитав:

— Танюша, а що за дядечко такий був? Він що, з уряду або чий родич?

А Тетянка, потупивши очі і почервонівши від сорому, сказала:

— Так ви все безкоштовно лікуєтеся, а цей — за гроші лежав.

Та як же огидно, що якщо ти при грошах, якщо у тебе є чин або ти можеш обматюкати так, що сам Сатана забентежиться, до тебе і шанобливе ставлення, і сервіс 24/7, і блюдечко з блакитною облямівкою! А якщо ти людина простіше, то ти й не людина зовсім, а так, придорожній пил.