Не читав Бальзака?

40

Чим би людина не займалася, якщо це не подобається «інтелігенції», він повинен виправдовуватися незважаючи на те, що він просто має своє хобі, а не суне його всім під ніс з криком: «Ось вона — істина!»

Читаєш Донцову і фентезі? Фі, бидло неосвічене, втратив смак до гарної літератури! Читай класиків, читай, сука! З класиків у кращому випадку згадають Пушкіна, Лермонтова, найбільш освічені — Достоєвського. Зате будувати з себе геніїв і у вищій ступеня інтелігентів такі люди вміють чудово. І оправдываешься перед ними, особливо якщо не хочеш сваритися: «Та я так, подивитись, з інтересу, хіба мало, що там пишуть…»

Граєш у комп’ютерні ігри? Фу, наркоман игрозависимый, та як ти можеш! Це ж такий поганий тон, і взагалі, раптом ти зійдеш з розуму і поріжеш собі вени, щоб зайнятися магією крові! Ми турбуємося про тебе! І знову навіть нормальна людина перетворюється в ходячу оправдашку: «Так я небагато, хвилин по десять на день, і взагалі, мені вже набридло…»

Дивишся аніме? Фу-у-у, так ти… Тут є варіанти. Перший варіант: ти розумово відсталий і по мізках дитина, раз тобі подобаються мультики. І рейтинги «14+» на цих «мультики» стоять просто тому, що вони для розумово відсталих. Наявність жанру «анімаційний фільм» інтелігенція зрозуміти не в змозі. Другий варіант: ти онаніст, полюбляє намальовані цицьки. Хоча, за версією тих же самих людей, «ці анімешні пики на людей не схожі ніяким місцем». І оправдываешься, оправдываешься: «Так я раз глянув, ну, цікаво здалося…»

Працюєш секретаркою? Фу, трахаешься з шефом! Працюєш на нормальній посаді? Фу, хороша людина успішним не буває! Отримала гроші за опублікований твір? Бе-е, художник повинен бути голодним, і взагалі, якщо ти щось продаєш, це не мистецтво!

Задовбали ви, люди-оправдашки, завдяки яким «інтелігенти» відчувають себе вправі будувати інших з-за того, що вони не сміють вести філософські розмови про сенс життя і не хочуть читати геніальний опус Васі Пупкіна «Ми всі помремо», тому що у нього там — правда життя! Задовбали і ті, хто бере на себе право засирать все, що не відповідає, безумовно, витонченим смакам панів «інтелігентів», які всяко краще знають, що є благо для «сірої маси».

Люблю вас, справжні інтелігенти. Ті, які й слова не сказали, дізнавшись, що я пишу фентезі. Ті, яким начхати на те, що сусідка баба Аня читає любовні романи; вони не стануть намагатися вирвати у неї книги з криком: «Як ви можете читати таку маячню?!» Ті, які лише розуміюче кивнут, дізнавшись, що дитина сходить з розуму від «Гаррі Поттера».

Поважати чужі смаки і не намагатися силою нав’язати свої — ось ознака інтелігенції. Не намагатися виправдати те, що ти витрачаєш своє життя на якесь захоплення чи тебе цікавить непрестижну роботу — ознака мислячої людини. Поруч з ними не виникають люди-оправдашки, бо розумна людина ніколи не візьме на себе роль загального вихователя, борг якого — вбити розумне, добре і вічне в голову молотком.