Без вписок і кицьок

8

Близько десяти років тому мені і двом братам у спадок дісталася кімната в комунальній квартирі. Сімейно-бюрократичних причин вийшло так, що найбільш зручний варіант користування цією площею — здавати, а гроші ділити на трьох (ні жити в ній комусь одному, ні продати не виходить). Цим ми і зайнялися. Вірніше, в основному я зайнялася, так як обидва брати живуть досить далеко, а я — в годині ходьби. За ці роки я стільки дізналася про людей, що прямо-таки шкодую про відсутність у себе письменницького таланту: можна було б написати безліч оповідань в дусі то Булгакова, то Зощенка.

Відразу скажу: нормальних людей серед мешканців було багато. Але куди більше запам’ятовуються, як ви розумієте, не вони.

Щоб уникнути можливих проблем, з мешканцями офіційно оформляється договір, де прописані всі права та обов’язки сторін. Заселяю двох студенток. У договорі російською по білому значиться: живуть у кімнаті дві дівчинки, Маша і Таня, домашніх тварин немає, курити можна тільки на балконі. Через два місяці я буквально тону в потоці скарг від сусідів: кімната перетворилася в хіпінське вписку, ночує там від п’яти до восьми чоловік (мабуть, сплять буквально один на одному, інакше незрозуміло, як там стільки поміщається), тютюновий дим коромислом і кішка щоночі кричить, вимагаючи кота. Порушений буквально кожен пункт договору.

Приїжджати просто так з перевіркою мені здається неетичним, тому чекаю дня оплати. За словами Маші і Тані, сусіди на них наговорюють: хлопчик Коля ось тільки що прийшов в гості (може, й так; я не придумала, як перевірити), тютюном пахне від сусідів зверху через вентиляцію (через неї ніколи нічим не пахло, але мало). Про те, що ніякої кішки у них немає, набрехати не вийшло: по-перше, моя алергія на котячих не дала їм шансу, по-друге, з балкона пролунав несамовитий «мяв». Дала їм 24 години на те, щоб звільнити приміщення від своєї присутності, і піддалася нехилой телефонної атаці: мені поперемінно дзвонили то мама Маші, то тато Тані і запитували, чи розумію я, на яку жахливу долю обрекаю бідних дівчаток. У підсумку виселяти «бідних дівчаток» довелося з міліцією. Незабаром виявилася, що Маша і Таня мені на прощання напаскудили. Не уявляєте, який мерзенний запах до ранку починає видавати засунутая за батарею сира риба!

Ще один мешканець — теж студент. Живе один, кішок контрабандою не протягує, не курить навіть на балконі. Правда, в день першої оплати він вирішив, що обумовлена при заселенні ціна занадто висока, і запропонував мені брати з нього в два рази менше. Аргументував тим, що я повинна розуміти, що по суті беру гроші ні за що, в його рідному Саратові аналогічне житло коштує ще менше, ніж він зараз запропонував, а інститутська общага — так і взагалі півтори тисячі в семестр за кімнату на одного. Правда, ні їхати в рідне Саратов знімати за ті ж гроші хороми в центрі, ні переселятися в розташовану в славному місті Люберці общагу він не хотів. Він хотів продовжувати жити в моїй кімнаті, але в два рази дешевше. Тикаю пальцем в договір, де зазначено, що протягом року я не маю права змінювати ціну (сформульовано саме так). Мені тут же заявляють, що я можу при бажанні погодитися робити це неофіційно. Правда, пояснити, чому у мене має бути бажання позбавлятися грошей і брехати агентству, він так і не зміг. Зійшлися на тому, що я кровопивця і не хочу входити в становище бідного хлопчика, якого, до речі, ніхто не змушував з ножем біля горла підписувати договір.

Мешканці — два брата. Молоді, але вже цілком дорослі мужики — одному 27, другий чи на два, на три роки молодша. Півроку все було гаразд: не п’ють, не курять, не бешкетують. Потім за тиждень сталося кілька зіткнень з іншими сусідами (квартира, нагадаю, комунальна) у зв’язку з раптово з’явилася звичкою класти в загальний холодильник пахучі продукти без упаковки. Сусідам цілком очікувано не сподобалося є пропахлу чужий їжею їжу. То третя, то четверта сутичка скінчилася бійкою, ініціаторами якої стали мої мешканці. При цьому вони були впевнені, що саме вони платять гроші, мають право вести себе, як вважають за потрібне, і дуже здивувалися, що це, виявляється, не так.