Цирк поїхав, інваліди залишилися

86

Як же мене задовбали люди, які вважають, що людина з інвалідністю має обов’язково виглядати відповідним чином. Як от, приміром, автор історії «Всі екстрасенси у відпустці».

Згідно її словами, люди з інвалідністю повинні обов’язково прагнути до того, щоб виглядати як люди з інвалідністю, ну або на крайній випадок вони повинні гучно і регулярно (мабуть, кожні 5-10 секунд) оголошувати про свою інвалідність, щоб ні у кого не виникло сумнівів. Мабуть, її життя від цього стане легше. Люба моя, та я вам із задоволенням навіть посвідчення своє покажу, але ви ж потім усе одно скажете, що я його купив, щоб у тролейбусах безкоштовно кататися, як і сотні інших людей, які вважають, що раз руки і ноги на місці, то значить і папірець липова, адже інакше не буває.

Давайте підемо далі і відродимо добрі старі середньовічні традиції. Будемо, як середньовічні прокажені, чіпляти на голову мішок і вішати на шию дзвіночок, щоб нас відразу здалеку видно було.

Зізнайтеся, адже вам не для зручності це потрібно. Ви просто одна з тих, хто розглядає людей з інвалідністю як цирк виродків. Одна з тих, хто затримує дихання, коли повз проходить людина з явно вираженим ДЦП, або хреститься, коли бачить незрячої людини. Просто так ви одразу відчуваєте себе прекрасним повноцінною людиною, якому явно усміхається доля.

Будьте чесніше. Добра вам.