Оздоблених — по тюрмах

71

Так вже сталося, що у мене немає машини — доводиться користуватися громадським транспортом. Одна радість — замість розбитих Газелей по місту бігають новенькі мікроавтобуси Hyundai, Ford і Merсedes. Але ось ті, хто сідає в них…

«Гламурні дифченки». Бережіть шию від порізів заточеними пазурами — вони часто люблять промахуватися, цілячись в підголовник. Сумочкою в голову теж прилетить: в радіусі ураження ніжного дівочого ліктя з блискучою нісенітницею виявляється пів-автобуса. Особливий підвид «ржущие дифченки» вважає зайвим триматися за поручні і літає по всій маршрутці, падаючи на ребра і коліна іншим пасажирам, при це дружно гегочучи з подружками з приводу своєї недолугості.

«Суховантажі». Це бабусі й тітоньки з ринків, напираючій оберемки величезних пакетів. Проходити в салон не хочуть і стоять біля виходу, огородившись амбразурою з мішків, для більшої наЕкшн ності поливаючи сидять збіглим матірним вогнем. Якщо місце звільняється, противник кидає зміцнення на проході і стрімголов кидається до захопленої вогневої позиції.

«Людина-Всесвіт». Як правило — тітки за 50, але трапляються й істеричні мужички. Такі, вважаючи світової несправедливістю те, що всі люди живуть «не як вони», засипають тебе порадами з приводу і без. Саме в маршрутках я дізнався, що від пірсингу буває імпотенція, дітей потрібно виховувати ременем, всіх «прикрашених» давно пора по тюрмах (не обов’язково неформалів — сюди потрапляє будь-який, хто не в трико або брюках і мився не далі ніж два дні тому).

«Неадекват». Справжні пацанчіки з райончика. Пересуваються групами — одинаки легко маскуються під нормальних людей. Вважають нормою життя матюкатися, пити пиво в громадському транспорті, дивитися порнографію на телефоні з максимальним звуком, розставляти ноги, як справжні повії, приставати до попутникам і пакостити по дрібниці.

Ще трохи — і зважуся нарешті на особистий автотранспорт.